Тонкощі нормування. МОН пояснило, чому стаття про мову освіти не суперечить законам і Хартії

Міністерство освіти і науки України надало “Новій Українській школі” детальне пояснення, чому 7 стаття нового Закону “Про освіту” не суперечить Конституції та Європейській хартії регіональних мов або мов національних меншин.

Вона також не порушує право національних меншин, які роживають в Україні, на навчання рідною мовою.

Нижче подаємо роз’яснення МОН:

Ця редакція статті 7 Закону України “Про освіту” відповідає Конституції України та ратифікованій Україною Європейській хартії регіональних мов або мов меншин зокрема.

Відповідно до статті 10 Конституції України, “державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом”.

Згідно зі статтею 53 Основного Закону, громадянам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови в державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства.

Таким чином, згідно з Основним Законом нашої країни, держава забезпечує розвиток і функціонування державної (офіційної) мови, якою є українська мова. Вільний же розвиток, використання і захист мов національних меншин гарантується.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року, “положення частини першої статті 10 Конституції України, за яким “державною мовою в Україні є українська мова”, треба розуміти так, що українська мова як державна є обов’язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п’ята статті 10 Конституції України).

Поряд з державною мовою при здійсненні повноважень місцевими органами виконавчої влади, органами Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування можуть використовуватися російська та інші мови національних меншин у межах і порядку, що визначаються законами України.

Виходячи з положень статті 10 Конституції України та законів України щодо гарантування застосування мов в Україні, в тому числі у навчальному процесі, мовою навчання в дошкільних, загальних середніх, професійно-технічних та вищих державних і комунальних навчальних закладах України є українська мова.

У державних і комунальних навчальних закладах поряд з державною мовою відповідно до положень Конституції України, зокрема частини п’ятої статті 53, та законів України, в навчальному процесі можуть застосовуватися та вивчатися мови національних меншин”.

Щоб застерегти права дітей, які вступили на навчання до 01 вересня 2018 року та які зараз навчаються мовами національних меншин і з об’єктивних причин не готові до різкого переходу на навчання державною мовою, Законом передбачено перехідний період до 1 вересня 2020 року.
Ці діти здобуватимуть загальну середню освіту з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою, а з 2020-го року мають перейти на навчання державною мовою. Фото (с) petrograd99 (Depositphotos.com)

Відповідно до статті 151² Конституції України, рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов’язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

1 лютого 1995 року Україна підписала Рамкову конвенцію про захист національних меншин (дата набрання чинності – 01.05.1998), взявши на себе, зокрема, такі зобов’язання, що стосуються освітніх питань (Стаття 12–14 Рамкової конвенції):

“Стаття 12

1. Сторони, у разі необхідності, вживають заходів у галузях 
освіти та наукових досліджень з метою сприяння вивченню культури, 
історії, мови та релігії своїх національних меншин та більшості 
населення.
2. У цьому зв’язку, Сторони, між іншим, забезпечують належні 
можливості для підготовки вчителів і доступу до учбових 
посібників та сприяють контактам між учнями та вчителями, які 
належать до різних громад.
3. Сторони зобов’язуються створити особам, які належать до 
національних меншин, рівні можливості для доступу до освіти всіх 
рівнів.

Стаття 13

1. В рамках своїх освітніх систем, Сторони визнають за 
особами, які належать до національних меншин, право створювати 
свої власні приватні освітні та учбові заклади і керувати ними.
2. Здійснення цього права не накладає жодних фінансових 
зобов’язань на Сторони.

Стаття 14

1. Сторони зобов’язуються визнати за кожною особою, яка 
належить до національної меншини, право вивчати мову своєї 
меншини.
2. У місцевостях, де традиційно проживають особи, які 
належать до національних меншин, або де вони складають значну 
частину населення, у разі достатньої необхідності, Сторони 
намагаються забезпечити, по можливості та в рамках своїх освітніх 
систем, особам, які належать до цих меншин, належні умови для 
викладання мови відповідної меншини або для навчання цією мовою.
3. Пункт 2 цієї статті застосовується без шкоди для вивчення 
офіційної мови або викладання цією мовою.”

Жодна із вищезазначених статей Рамкової конвенції про захист національних меншин не порушується новим Законом України “Про освіту”. Підвищуючи рівень володіння українською мовою, Закон дозволить у повному обсязі виконувати пункт 3 статті 12 Рамкової конвенції та забезпечувати національним меншинам рівні можливості для доступу до освіти всіх рівнів.

Крім того, відповідно до Статті 15 Рамкової конвенції, Україна зобов’язалась створювати необхідні умови для ефективної участі осіб, які належать до національних меншин, у культурному, соціальному та економічному житті та в державних справах, зокрема тих, які їх стосуються. Знання державної мови України, якою є українська мова, є необхідним, аби забезпечити таку ефективну участь у державних справах.

Хочемо запевнити, що суверенна і демократична Україна підтверджує всі взяті на себе відповідно до згаданої Рамкової конвенції про захист національних меншин зобов’язання і поважає конституційне право національних меншин “на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства” (стаття 53 Конституції України).

Однак, звертаємо увагу на те, що і ратифікована Україною Рамкова Конвенція, і Основний Закон нашої країни залишають різні варіанти вибору заходів щодо застосування мов національних меншин в освітньому процесі. Відповідно ж до статті 10 Конституції України, застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом. А згідно з пунктами 3 і 4 частини 1 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються права корінних народів і національних меншин та порядок застосування мов.

Таким чином, у різний історичний період Верховна Рада України в рамках взятих на себе міжнародних зобов’язань та в межах конституційних гарантій дотримання прав людини має всі повноваження для врегулювання ЗАКОНОМ питань мови освіти, у тому числі мови навчання корінних народів і національних меншин у закладах освіти.

Українська держава стоїть на захисті прав громадян України, національних меншин та корінних народів, що проживають на її території, та робить усе необхідне, аби створити рівні освітні можливості для кожного.

Раніше ми вже писали, що, починаючи з 1 вересня 2018 року, дошкільну і початкову освіту діти можуть здобувати мовою відповідної національної меншини, при цьому паралельно вивчаючи державну мову.
З 5 класу діти національних меншин починатимуть навчатися державною мовою, а мову національної меншини вивчати як окрему дисципліну. Автор фото – Tishchenko  (Depositphotos.com)

Європейська хартія регіональних мов або мов меншин

15 травня 2003 року Верховна Рада України, ухваливши Закон № 802-IV, ратифікувала Європейську хартію регіональних мов або мов меншин, взявши на себе тим самим конкретні зобов’язання щодо застосування положень Хартії до конкретних мов національних меншин, визначених статтею 2 цього Закону.

У статті 4 цього Закону зазначено, що стосовно кожної мови, на яку, відповідно до статті 2 цього Закону, поширюються положення Хартії, застосовуються підпункти “a (iii)”, “b (iv)”, “c (iv)”, “d (iv)”, “e (iii)”, “f (iii)”, “g”, “h”, “i” пункту 1 та пункт 2 статті 8 “Мова освіти” Хартії.

Згідно з пунктом 1 статті 8 Хартії, “Сторони зобов’язуються, в межах території, на якій такі мови використовуються, відповідно до стану кожної з таких мов і без шкоди для викладання офіційної мови (мов) держави”:

Також звертаємо увагу на те, що, ратифікуючи Хартію, Верховна Рада України в статті 5 зазначеного вище Закону закріпила, що “при застосуванні положень Хартії заходи, спрямовані на утвердження української мови як державної, її розвиток і функціонування в усіх сферах суспільного життя на всій території України, не вважаються такими, що перешкоджають чи створюють загрозу збереженню або розвитку мов, на які відповідно до статті 2 цього Закону поширюються положення Хартії”.

Нагадаємо, 5 вересня Верховна Рада ухвалила новий закон “Про освіту”. За таке рішення проголосували 255 депутатів.

Стаття 7 нового закону “Про освіту” закріплює українську мову (державну мову) як основну мову навчання та дозволяє представникам національних меншин навчатися своєю мовою поряд з державною в початковій школі, що реалізується через окремі класи чи групи. Також представникам національних меншин гарантується право вивчення рідної мови в школах чи культурних товариствах.

Повний текст Статті 7 можна прочитати тут.

Фото на титулі - (c) EikoTsuttiy (Depositphotos.com)