1 667
0
Міністр освіти і науки Лілія Гриневич обговорила з депутатами Європейського парламенту від групи Європейської народної партії дискусійні питання стосовно нового закону “Про освіту”.
Про це повідомляє прес-служба МОН.
Гриневич зазначила, що Україна стурбована тим, що більше половини дітей румунської та угорської національних меншин, які навчались в районах компактного проживання, не склали тести ЗНО з української мови.
“Нездатність використовувати державну мову також позбавляє дітей можливості отримати роботу на державній службі, в органах місцевого самоврядування, зайняти найвищі посади в країні. Усе це призводить до фрагментації українського суспільства, що є неприйнятно”, – пояснила Гриневич.
За її словами, мовна стаття освітнього закону повністю відповідає практикам країн Європейського Союзу, а також не порушує ні українське законодавство, ні міжнародні домовленості з іншими країнами. Також міністр захотіла “усунути страхи та розвіяти міфи, які поширюються деякими нашими зарубіжними партнерами“.
“По-перше, ми не будемо забороняти будь-які мови національних меншин у національному освітньому середовищі. Ми прагнемо зберегти право на навчання рідною мовою та її вивчення. Але це не робитиметься на шкоду державній мові. По-друге, жодна школа не буде закрита. Ми також не закриємо факультети в університетах. По-третє, вчителі не будуть звільнені. Навпаки – держава збільшить фінансування для підвищення їхньої кваліфікації, щоб вони могли використовувати двомовний підхід та використовувати двомовні глосарії. Відповідні кошти вже закладено в бюджет України на 2018 рік”, – наголосила міністр.
Як зазначає прес-служба МОН, основні питання депутатів Європарламенту були спрямовані на хід перемовин про впровадження мовної статті з представниками національних меншин в Україні. На що Гриневич відповіла, що такі консультації постійно ведуться, а основний виклик – підготувати нові програми, підручники та перепідготувати вчителів для цих шкіл.
Депутат Європарламенту від Чехії підтримав український закон “Про освіту” та висловив думку, що напади на Україну з приводу мовної статті є частиною гібридної війни Росії.
Водночас депутат від Румунії зауважив, що Україна мала би проводити консультації до прийняття закону. Втім Гриневич запевнила, що такі консультації проводились з представниками національних меншин в Україні.
Окрім того, 7 листопада керівниця МОН зустрілась з послами держав-членів ЄС при КОРЕПЕР (Комітет постійних представників), з якими теж обговорила положення нового освітнього закону.
Нагадаємо, що 6 листопада Лілія Гриневич виступила перед послами країн-членів НАТО, зазначивши, що Україна готова врахувати рекомендації Венеціанської комісії щодо нового освітнього закону, якщо вони не шкодитимуть вивченню української мови.
28 вересня Міністерство закордонних справ України спрямувало закон “Про освіту” на експертизу до Венеціанської комісії. А 12 жовтня ПАРЄ ухвалила в своїй резолюції майже всі поправки угорців та румунів.
У МОН зазначили, що ця резолюція має рекомендаційний характер, та повідомили, що висновок Венеціанської комісії з’явиться не раніше кінця 2017 року. Після цього Україна домовилась з Польщею та Болгарією щодо імплементації мовної статті.
Також у Міносвіти розробили проект базового навчального плану, в якому прописали кількість годин для вивчення мов національних меншин у початкових класах. Міносвіти планує поступово збільшувати відсоток викладання українською в школах національних меншин так, щоб у старших класах 60% предметів викладали державною мовою.
Повний текст мовної статті є тут.
Фото: прес-служба МОН
Обговорення