11 145
0
Міністерство освіти і науки та Український центр оцінювання якості освіти дали роз’яснення, як відбуватиметься ЗНО-2020.
Їх опублікував на свої fb-сторінці заступник міністра освіти і науки Єгор Стадний.
“Наш спосіб життя, наше повсякдення зазнають і будуть зазнавати змін. Але це не означає, що ми повинні піддаватись паніці, скасовувати чи відкладати на потім реформи, особливо ті, які так важко давались, особливо ті, які поки що стикаються з певним нерозумінням (як ДПА у формі ЗНО)”, – зазначив Стадний.
Нижче подаємо рекомендації:
Формат і процедура проведення ЗНО у 2020 році не зміняться. За правилами, при складанні ЗНО в аудиторії перебуває максимум 15 учасників та 2 інструктори.
Обов’язковою є дистанція 1,5 метри між учасниками в аудиторії. Соціальне дистанціювання також буде забезпечене і біля входу в приміщення, у якому відбуватиметься тестування, щоб уникнути скупчення людей.
У зв’язку із поширенням коронавірусної інфекції усі учасники ЗНО та інструктори будуть забезпечені засобами індивідуального захисту та антисептиком. Приміщення будуть провітрюватись та дезінфікуватись.
Особи, які були зареєстровані для участі у ЗНО, однак контактували з хворими або самі інфікувались коронавірусом, зможуть скласти ЗНО під час додаткової сесії, коли одужають або вийдуть із самоізоляції. У випадку, якщо через ізоляцію чи хворобу вони будуть змушені пропустити і додаткову сесію тестування, вони будуть звільнені від ЗНО за станом здоров’я. Таке правило діяло і раніше для людей із низкою захворювань.
Особливості вступу до університетів для таких категорій абітурієнтів, форми проведення вступних іспитів визначаються окремо в умовах прийому на навчання до закладів вищої освіти, що затверджуються Міністерством освіти і науки України кожного року.
Очний формат зовнішнього незалежного оцінювання передбачає низку заходів, які забезпечують ідентифікацію учасників і протидію списуванням та іншим проявам недоброчесності. Саме завдяки цьому зберігається неупередженість та об’єктивність результатів ЗНО. Технічних умов для забезпечення цього у дистанційному форматі немає.
Провести ЗНО на відкритому майданчику або стадіоні неможливо з низки причин. Передовсім, через непередбачувані погодні умови: сонце, дощ, сильний вітер, які будуть заважати учасникам та інструкторам.
Не менш важливим фактором є безпека. Велика кількість учасників тестування одночасно в одному місці, навіть на відкритій місцевості, становить загрозу в умовах поширення коронавірусу. Водночас, у таких умовах інструкторам буде важче проконтролювати процес тестування та не допускати списування. Окрім того, обов’язкові заходи безпеки, а також деякі обов’язкові процедурні питання, на відкритих майданчиках чи у великих приміщеннях триватимуть значно довше, ніж в аудиторії.
Кожен учасник ЗНО має добре чути інструктора, який повідомлятиме важливу інформацію, зокрема час, який залишився до завершення тесту. Так само, за правилами ЗНО, учасники мають бачити годинник. Сторонні шуми на відкритій місцевості заважатимуть учасникам чути інструкторів та не дозволять сконцентруватись на тесті. Особливо це стосується складання ЗНО з іноземних мов, яке передбачає аудіювання та має відбуватись в тихому приміщенні.
Важливо, що на великих майданчиках немає ані парт, ані стільців. Здається, що цю проблему легко усунути, але залишаються питання про майно закладів освіти, а також про те, хто і як зможе ці меблі доставити.
Також відкриті майданчики ускладнять налагодження ефективної навігації учасників. Біля виходу неминучими будуть черги та скупчення людей, що є небажаним в умовах поширення коронавірусу.
В умовах пандемії проведення ЗНО є набагато безпечнішим, ніж вступні іспити в університетах.
Більшість учасників складають ЗНО за місцем проживання, а отже – їм не потрібно їхати в інше місто чи область. Винятком є лише жителі сіл та маленьких районних центрів, які доїжджають до місця проведення ЗНО.
Натомість, для складання вступних іспитів, навпаки, більшості вступників та їхнім батькам доведеться по кілька разів їздити в інші міста, що в рази збільшить кількість переміщень по країні. За статистикою, 70% абітурієнтів вступають до університетів Києва, Харкова, Львова, Дніпра та Одеси. Саме в університетах цих міст буде найбільше скупчення вступників.
Водночас, вступні іспити зазвичай збирають набагато більшу кількість людей в аудиторіях, ніж під час ЗНО, тому в таких умовах дотримання належної соціальної дистанції є під сумнівом.
У 2020 році кожен учасник може пройти тестування щонайбільше з чотирьох навчальних предметів. Максимальну кількість учасників збере українська мова і література, які складатимуть майже 370 тисяч учасників, майже 264 тисяч осіб складатимуть історію України, і дещо більше, 186 тисяч осіб – математику. Решта предметів не збиратимуть такої великої кількості учасників. Тому скасовувати якісь із предметів у зв’язку з коронавірусом недоцільно.
Також не можна відкидати того факту, що учасники готувалися до складання ЗНО з обраних навчальних предметів. Вони вкладали час і зусилля, оскільки мали на меті здобути високі бали і вступити в омріяні виші. Зміна умов прийому деформує списки вступників, оскільки досягнення високих результатів з одного або двох навчальних предметів не гарантує, що той самий вступник мав би високі результати з трьох навчальних предметів. Тобто для здійснення якісного відбору абітурієнтів з необхідними знаннями важливо, щоб відбулись тестування з усіх запланованих предметів ЗНО.
До того ж, деякі вступники вагаються щодо вибору однієї спеціальності та планують уточнити свій вибір з огляду на отримані результати ЗНО, а обмеження переліку предметів ЗНО негативно вплине на їхній вибір.
Цикл підготовки тестових зошитів триває 3 роки, протягом яких їхній зміст проходить експертну оцінку, апробацію. Це забезпечує високу якість тестового інструмента, і цим не можна нехтувати. Тестові зошити на ЗНО 2020 року вже зверстані та понад 70% з них вже надруковано. Заміна завдання сьогодні означатиме макетування і друк нових примірників.
Водночас, у тестах дуже мало завдань, які ґрунтуються на навчальному матеріалі, що вивчається у квітні-травні 11 класу. Таке завдання може бути взагалі одне на весь тест. Передруковувати тираж тестових зошитів через таку малу кількість завдань недоцільно. До того ж, модель ранжування результатів тестування знижує вплив зовнішніх факторів і УЦОЯО зможе статистично згладити певні прогалини у підготовці учасників через карантин.
Зовнішнє незалежне оцінювання в Україні має дві основні функції. Разом із забезпеченням прав на рівний доступ до вищої освіти незамінною функцією є оцінювання відповідності результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, державним вимогам.
Отже, результати ЗНО не лише визначають конкурсний бал вступників у ЗВО, але й є оцінкою за державну підсумкову атестацію (ДПА) в 11 класі. Сьогодні в Україні немає належної суспільної довіри до шкільного оцінювання, на відміну від ЗНО, яке вже давно довело свою об’єктивність та незаангажованість. 73% українців, які стикалися з системою ЗНО або планують це у близькому майбутньому, переконані, що ЗНО забезпечує справедливі умови вступу.
Сьогодні увесь світ потерпає від пандемії коронавірусу, а отже – прогнозованими є зміни у вступних кампаніях закордонних університетів. Найбільш імовірно, вони будуть відтерміновані так само, як і в Україні, особливо з огляду на те, що кордони країн залишаються закритими на невизначений термін.
Тому звільнення від ЗНО тих, хто не планують вступати до ЗВО зовсім або планує вступати до закордонних університетів, не є доцільним.
Дивіться також таблицю можливих дат проведення ЗНО
Нагадаємо, уряд продовжив карантин до 11 травня. У МОН порадили школам підготуватись до дистанційного завершення навчального року.
Ілюстрація: FB/Єгор Стадний
Обговорення