Відповідаємо на запитання. Робота в інклюзивних класах. Частина 5

У межах нашого спеціального розділу про інклюзію відповідаємо на запитання читачів.

Відповіді дає Директорат інклюзивної та позашкільної освіти МОН.

Ця добірка про те, як відкрити інклюзивний клас, оплату за перевірку зошитів в спеціальному класі, хто має проводити корекційно-розвиткові заняття, які критерії оцінювання учнів із ЗПР у 5 класі з математики тощо.

Читайте також першу, другу, третю та четверту частини відповідей.

– Як відкрити інклюзивний клас?

У статті 20 закону “Про освіту” вказано, що заклади освіти за потреби утворюють інклюзивні та/або спеціальні групи і класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами. У разі звернення особи з особливими освітніми потребами або її батьківˆ така група або клас утворюється обов’язково.

Відповідно до Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах (постанова КМУ від 15 серпня 2011 р. №872), керівник закладу освіти на підставі заяви батьків або законних представників дитини з ООП, висновку ІРЦ (або психолого-медико-педагогічної консультації) та за підтримки відповідного органу управління освітою організовує клас з інклюзивним навчанням, створює необхідну матеріально-технічну та навчально-методичну базу, добирає потрібних педагогічних працівників тощо.

Проте, якщо це школа, яка ще не має досвіду інклюзивного навчання, радимо батькам прийти у школу заздалегідь – ще до оголошення набору в 1 клас. Це потрібно, щоб адміністрація та вчителі знали, що наступного навчального року їм потрібно прийняти учня з особливими освітніми потребами, та встигли підготуватись, аби зробити навчання дитини комфортнішим.

– Працюю у спеціальному (логопедичному класі) для дітей з тяжкими порушеннями мовлення. У класі 11 учнів. Мені, як учителю, оплачують 0,5 за перевірку зошитів та класне керівництво. Чи правомірно це? Адже в такому класі максимум може бути 12 учнів.

Відповідно до нормативів (наказ МОН від 20.02.2002 №128), наповнюваність спеціального класу:

• для глухих та сліпих дітей не повинна перевищувати 8 осіб;
• для дітей зі зниженим слухом, з наслідками поліомієліту і церебральним паралічем, із важкими порушеннями розумового розвитку – 10 осіб;
• зі зниженим зором, з важкими порушеннями мови, з порушеннями розумового розвитку, із затримкою психічного розвитку – 12 осіб;
• із складними порушеннями розвитку – 6 осіб.

Відповідно до пунктів 36 і 38 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти (наказ МОН від 15.04.93 №102), у класах (класах-комплектах, групах) шкіл усіх типів і найменувань з кількістю учнів менше 12-ти за класне керівництво та перевірку письмових робіт доплачують 50%.

Інших умов встановлення доплат за класне керівництво та перевірку письмових робіт саме в таких класах немає.

– Я вчитель 1-ї кваліфікаційної категорії. Працюю асистентом вчителя в інклюзивному класі. За яким тарифним розрядом оплачується праця?

Посада асистента вчителя не передбачає кваліфікаційних категорій. За результатами атестації асистенту вчителя встановлюється тарифний розряд. Для його визначення враховують освітній рівень працівника, професійну компетентність, педагогічний досвід, результативність та якість роботи, інші дані, які характеризують його професійну діяльність.

Відповідно до додатку 9 наказу МОН від 26.09.2005р. №557, асистенту вчителя встановлюються 10-12 тарифні розряди.

Рішення про встановлення розміру посадового окладу (ставки заробітної плати) ухвалює керівник закладу загальної середньої освіти (у межах затвердженого фонду заробітної плати відповідно до затверджених цим наказом схем тарифних розрядів).

– Шкільний психолог не має права в межах своєї тарифної ставки надавати корекційно-розвиткові заняття. Працівники ІРЦ теж мають тарифну ставку і теж не можуть під час виконання своїх посадових обов’язків проводити такі заняття. Сторонніх спеціалістів в новоутворених громадах знайти проблематично. Хто, коли і яким чином повинен проводити ці заняття?

Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами (постанова КМУ від 14 лютого 2017 р. №88) передбачає, що додаткові психолого-педагогічні і корекційно-розвиткові заняття (послуги) проводять (надають) фахівці (із числа працівників закладу освіти та у разі потреби – додатково залученими фахівцями), з якими заклад освіти або відповідний орган управління освітою укладають цивільно-правові договори.

Крім основної роботи й роботи за сумісництвом, працівники закладів та установ освіти можуть залучатися до педагогічної роботи на умовах погодинної оплати праці. Та важливо, що ця робота не має бути сумісництвом, згідно з Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій (спільний наказ Міністерства праці, Мін’юсту та Мінфіну від 28.06.1993 №43).

На відміну від роботи за сумісництвом, яка виконується лише у вільний від основної роботи час, педагогічна робота з погодинною оплатою праці в обсязі не більше 240 годин на рік може виконуватися в межах основного робочого часу з дозволу керівника державного підприємства, установи, організації без утримання заробітної плати.

Таким чином, шкільного психолога та педагогічних працівників ІРЦ (у т. ч. і директора), окрім основної роботи та роботи за сумісництвом, можна залучати до проведення корекційно-розвиткових занять на умовах цивільно-правових договорів.

– Які критерії оцінювання учнів із ЗПР у 5 класі з математики?

Відповідно до Міжнародного класифікатору хвороб (МКБ-10), затримка психічного розвитку не є стійким незворотним психічним порушенням і характеризується як порушення психологічного розвитку (недорозвиток пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери).

Завдяки кваліфікованій корекційній допомозі практичного психолога і вчителя-логопеда, діти із ЗПР за час навчання у 1-4 класах (школа І ступеня) досягають стабільних успіхів у навчанні та розвитку. У подальшому такі діти мають можливість опанувати Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. При цьому, навчальні плани для дітей із ЗПР відрізняються від навчальних планів інших закладів загальної середньої освіти наявністю корекційно-розвиткової складової.

З огляду на зазначене, оцінювання учнів із ЗПР у 5 класі, зокрема і з математики, здійснюють за критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів загальної середньої освіти (основна школа).

– Якщо дитина не розмовляє, а тільки повторює за вчителем, сама не пише і не читає, то як її оцінювати у 3 класі?

У такому випадку може йтися про наявність у дитини алалії – відсутності або обмеженості мовлення внаслідок недорозвинення або пошкодження мовних ділянок головного мозку.

Розрізняють моторну і сенсорну алалію. У разі моторної дитина розуміє звернену до неї мову, але сама не говорить. Сенсорна алалія – це розлад розуміння мови за збереження слуху. Водночас, порушення усного мовлення зумовлює порушення письма і читання.

Якщо дитина із зазначеними порушеннями мовлення навчається у спеціальному закладі освіти, для неї може бути визначена індивідуальна освітня траєкторія з індивідуальним навчальним планом. Обов’язкова складова ІНП – постійна корекційно-розвиткова робота, насамперед, вчителя-логопеда. У такому випадку навчальні досягнення учня оцінюють за навчальним матеріалом, визначеним індивідуальним навчальним планом.

Якщо учень з алалією навчається в закладі загальної середньої освіти в інклюзивному класі, для нього складається індивідуальна програма розвитку, яка передбачає індивідуальний навчальний план, індивідуальну навчальну програму та відповідну корекційно-розвиткову роботу.

У будь-якому випадку слід порадити батькам дитини звернутися в ІРЦ за місцем проживання для проведення комплексної оцінки, аби визначити особливі освітні потреби дитини, розробити рекомендацій щодо освітньої програми, психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг відповідно до потенційних можливостей дитини.

– Якщо ІРЦ після комплексної оцінки не визначає нозологію дитини, а рекомендує інклюзивну форму навчання, то хто визначає в такому випадку нозологію? І як бути, якщо в цьому ж класі вже є дві дитини з нозологією “розумова відсталість”? Асистент вчителя не може один вести дітей з різними нозологіями.

Відповідно до Положення про інклюзивно-ресурсний центр (постанова КМУ від 12.07.2017 р. №545), одне з основних завдань ІРЦ – проведення комплексної оцінки з метою визначення особливих освітніх потреб дитини. Це включає визначення коефіцієнта інтелекту, розроблення рекомендацій щодо освітньої програми, психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг відповідно до потенційних можливостей дитини. Тобто фахівці ІРЦ визначають особливі освітні потреби дитини.

Нозологія (вид порушення фізичного, розумового, психічного розвитку) визначають медичні працівники.

Відповідно до Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах (постанова КМУ від 15.08.2011 №872), кількість учнів з ООП у класі з інклюзивним навчанням становить:

• одна – три дитини із числа дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, затримкою психічного розвитку, зниженим зором чи слухом, легкими інтелектуальними порушеннями тощо;
• не більш як двоє дітей із числа дітей сліпих, глухих, з тяжкими порушеннями мовлення, у тому числі з дислексією, розладами спектра аутизму, іншими складними порушеннями розвитку (порушеннями слуху, зору, опорно-рухового апарату в поєднанні з інтелектуальними порушеннями чи затримкою психічного розвитку) або тих, що пересуваються на візках.

Відповідно до наказу МОН від 01.02.2018 №90, яким внесено зміни до Типових штатних нормативів закладів загальної середньої освіти (наказ МОН від 06.12.2010 №1205), у закладах загальної середньої освіти з інклюзивним навчанням вводиться посада асистента вчителя для роботи з учнями з особливими освітніми потребами з розрахунку 1 ставка на клас, в якому навчаються такі діти.

“Нова українська школа”

Титульне фото: автор – HASLOO, Depositphotos